Нації вмирають не від інфаркту Спочатку їм відбирає мову Ліна Костенко
21 лютого у світі, починаючи з 2000 року, щорічно відзначають Міжнародний день рідної мов. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року в Парижі21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови.
В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської та інших мов національних меншин України Президент підписав розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови. Відомо, що в Україні є три дати, пов’язані з мовою і писемністю.
Це, зокрема, День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада у день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, День слов’янської писемності і культури – 24 травня на честь святих Кирила і Мефодія і 21 лютого – Міжнародний День рідної мови. Чому саме ця дата? 21 лютого представники всіх націй і народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.
Головна декларована
мета дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання
вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за
зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки
саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.
Дане свято можуть
відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.
Рідна мова для кожної
людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й
досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов
сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається
живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети
експерти називають вивчення іноземних мов.
Історія свята рідної мови, на жаль, пов’язана з трагічною подією. У 1952 р. в Пакистані тогочасна влада проголосила єдиною державною мовою урду, яка рідною була лише для 3% населення, що дуже негативно було сприйнято особливо на сході держави, де всі виключно розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року в Дацці, під час демонстрації протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови, поліція та військові жорстоко розправилися із студентами-демонстрантами. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) цей день відзначають у країні як день полеглих за рідну мову. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО і проголосила вперше 21 лютого 2000 року Міжнародним днем рідної мови. Зрозуміло, що це величезна втрата для людства, адже кожна мова – основа повноцінного розвитку народу. Відомий німецький філософ і вчитель Лео Вайсгербер, який одержав у світі ім’я «апостол рідної мови», говорив про те, що у мові – Батьківщина кожної людини. Якщо людина позбавляється Батьківщини, то з собою вона має рідну мову, і вона є її Батьківщиною.
З українською мовою таких проблем немає і бути не може. По-перше, це мова найбільшого корінного етносу України (українці становлять 77,8 % всього населення) і невід’ємна ознака його ідентичності. По-друге, українська мова нині має статус державної, що закріплено законодавством, а отже, вживання її є обов’язковим для всіх громадян у всіх суспільних сферах.
Статус державної мови в багатонаціональній країні закріплюється Конституцією, як правило, за мовою найчисленнішої національності, яка відіграла провідну роль в історичному становленні держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар