Історична довідка "Український прапор -кольори ,що
надихають"
"На вшанування багатовікової історії
українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою
виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити
в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня»,
– йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/2004
Державний
Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і
жовтого кольорів.
У 2009 році було внесено зміни до цього указу
й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій
Україні.
Державний
прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та
спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб
відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності
державних утворень.Синій та жовтий кольори прапору символізували Київську
Державу ще до християнизації Русі. Це були також кольори герба Галицько-Волинської
держави, більшості міст Київщини та загалом України.З революцією 1848–1849 рр.
пов'язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській
частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила
жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились
на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після
революції 1905 – 1907 рр. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.
З початком
Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше
поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на
західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.22
березня 1918 р. Центральна Рада в Києві
ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної
Республіки", який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату
Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він
залишився і в період влади Директорії.
У листопаді
1918 р. у Львові Українська Національна Рада затвердила "Тимчасовий
основний закон", який дав назву новоствореній державі – Західноукраїнська
Народна Республіка (ЗУНР)
Артикул 5
цього закону проголошував прапор держави – блакитно-жовтий.
20 березня 1920 року
ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор для Закарпатської України, а 15 березня
1939 р. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України.
Із проголошенням незалежності України віддали
належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва
впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну
традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року
Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.
Упродовж
історичного становлення Української держави
синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні
права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому
втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.
Український прапор –
сьогодні це справжній символ боротьби і незламності країни, національної
єдності, честі та гідності! В усьому світі синьо-жовтий колір нашого стяга
уособлює сміливість, незалежність, демократичні цінності й найкращі чесноти,
властиві мужньому українському народові. І це, звичайно, ж колір нашої
перемоги, яку впевнено наближають наші Збройні сили України, усі працівники на
фронті і в тилу, наші міжнародні партнери! І вона неодмінно буде за Україною!
З Днем Державного
Прапора України!
