«Живи і міцній, українська державо!»

 

З нагоди свята Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора в бібліотеці с. Олешник було проведено година державності «Живи і міцній, українська державо!». 24 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, Верховна Рада Української Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави. З того часу весь український народ відзначає державне свято – День Незалежності України.

День Незалежності України – це одне з найважливіших свят для українців. Це свято особливе, як унікальні ті події, що відбувалися у 1991 році. У цьому році нашій прекрасній, волелюбній, незалежній державі виповнюється 35 роки. Напевно, зараз у кожного з нас одна спільна мрія - мир на нашій рідній землі.  

Також 23 серпня відзначаємо День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців, незмінний символ патріотизму. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий - часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України, й з півночі до півдня.

«Поетична Україна: від Шевченка до сучасності».

«Поетична Україна: від Шевченка до сучасності».

 9 березня 2026 року виповнюється 212 років від дня народження Тараса Шевченка — видатного українського поета, художника та мислителя. З метою належного вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка  в бібліотеці –філії №5 с.Олешник  відбулись літературні читання «Поетична Україна: від Шевченка до сучасності». Викладач ДШМ Довжанин Т.М. ознайомила присутніх  з творами Т.Г.Шевченка ,які покладені на музику.М.Лисенко написав понад 100 творів,42 композитори звертались до вірша «Заповіт». Під час заходу прослухали пісні «Нащо мені чорні брови «,  «Тече вода в сине море»,сучасну версію пісні «Заповіт». Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Кобзареве слово живе у віках».

"Душею створена краса"

 "Душею створена краса"

               Степан Васильович Сігетій – художник, заслужений працівник культури України.

                  (5 березня – 100 років від дня народження)

   Степан Васильович Сігетій народився 5 березня 1926 року у селянській сім’ї в селі Олешник на Виноградівщині. Любов до малювання виявив ще в шкільні роки, займався в гуртку, який вів Золтан Шолтес – один із фундаторів крайової школи малярства. Навчався в Ужгородській учительській семінарії, в якій курс образотворчого мистецтва проводив Адальберт Ерделі. Маючи таких вчителів неможливо було не полюбити мистецтво, залишитися осторонь мистецького життя Закарпаття.          Працювати доводилося на різних роботах, далеких від пензля, але протягом усього життя Степан Сігетій весь свій вільний час присвячував живопису.

  З юних років займав активну громадську позицію, у грудні 1944 року був делегатом І з’їзду Спілки молоді Закарпатської України. Понад 20 років працював керівником ВАТ «Інтурист» у Закарпатській області, проводив роботу з розвитку і зміцнення інтернаціональних зв’язків із закордонними країнами. Нагороджений орденами «Знак пошани» та Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медалями і почесними грамотами СРСР, України, Угорщини.

  За своє довге творче життя художник створив сотні полотен. В переважній більшості це пейзажі. . Сігетій – перший із художників краю, який почав малювати серію церков. Зобразив на своїх полотнах понад 80 храмів Закарпаття.

 Почав виставлятися на обласних та республіканських художніх виставках із 1979 року не лише на Закарпатті, а й у Вірменії, Словаччині, Угорщині, США. Перша ж персональна виставка творів Сігетія відбулася у 1982 р. у с. Олешник. Помер Степан  Сігетій 3 січня 2014 року.

«Єднаймося в мові»

                                                                                       Моя рідна — солов’їна, барвінкова,

                                                                                                      соковита, вишивана, співанкова,

                                                                                                 джерельна, яскрава, мелодійна,

                                                                                                 промовиста, щебетлива, унікальна,

                                                                                                 розмаїта, дзвінка, неповторна…

                                                                                       Моя рідна — українська мова…

 

                                                                                                                   Марко Терен

 Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови у бібліотека- філія с. Олешник долучилась до акції – поетичний марафон «Єднаймося в мові»

«Україна – нація незламних!»

 

Сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні - людей, які віддали своє життя за свободу, гідність і європейське майбутнє нашої держави.

Їхній подвиг став символом незламності українського народу та поворотною точкою в історії сучасної України. Вони вийшли на  Майдан за право жити у вільній країні і заплатили за це найвищу ціну.

Події Революції Гідності назавжди змінили хід нашої історії та стали основою боротьби, яка триває й сьогодні.

  У бібліотеці-філії  відбулась година пам’яті «У нашій пам’яті вони назавжди залишились… " та акція-пам’яті «Україна – нація незламних!»  організована спільно з будинком культури та школою мистецтв.

Ми пам’ятаємо.  

Ми обов’язково переможемо.

Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні.

Слава Україні!

«Книжкова симфонія кохання»

 

День Cвятого Валентина – свято закоханих – відзначається 14 лютого в Європі з XIII століття, в США – з 1777 року, У нас – з початку 1990-х років.

Чому саме цей день і чому саме свято закоханих?

З приводу цього існує чимало красивих легенд. Відома легенда з часів Римської імперії про єпископа Валентина, який був покараний за те, що всупереч імператорському наказу вінчав римських легіонерів із їхніми коханими.

Якби там не було, а кохання існує стільки, скільки існують і люди, і займає головне місце у їхньому житті. Доказом того є казки, в яких, як відомо, зашифрована вся набута людьми мудрість.

Такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці немає ніде. Ми знаємо, що вони живуть на сторінках книжок, які ми із задоволенням читаємо, дізнаючись про їх неймовірні історії кохання.

І саме з нагоди дня Валентина в бібліотеці с. Олешник оформлено книжкову виставку « Книжкова симфонія кохання».

“Пам’ятаємо про Крути”

 

29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ .

 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України. Минуло більше  як сто років, а ми і знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв. Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо.

З метою вшанування пам’яті полеглих воїнів в бібліотеці  підготували книжкову виставку “Пам’ятаємо про Крути”.