«Чорна сповідь нашого народу: Голодомор на Україні 1932-1933 років»

 Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам'яті жертв Голодоморів. У 2023-му День пам'яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. У цю останню суботу листопада 2023 року, у другий рік розв'язаної Росією масштабної кровопролитної війни проти України, виповнюється 90 років від організованого сталінським режимом Голодомору 1932–33 років.

Акція ''Запали свічку пам'яті''

«Палаюча зима: боротьба України за свободу

 

Щороку 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, у який вшановують громадянський подвиг, патріотизм і мужність людей, що виступили на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору під час подій Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років. Цього року відзначення десятої річниці особливе. Передусім 10 років - це досить солідна історична дистанція, коли ми можемо вже більш ефективно усвідомити, що відбулося з Україною, з кожним із нас і світом після доленосних подій Революції гідності. З іншого боку, ми розуміємо, що Революція Гідності і російсько-українська війна - це продовження боротьби українців за цінності, свою історичну пам'ять, свою культурну ідентичність, своє майбутнє.

    В бібліотеці  розгорнуто тематичну книжкову виставку «Палаюча зима: боротьба України за свободу» , присвячену Дню Гідності та Свободи. На ній представлені художні, наукові, публіцистичні видання.

«За честь, за волю, за українську долю»

 

З нагоди відзначення Дня захисників та захисниць України у бібліотеці

 с. Олешник проведено  урок мужності «За честь, за волю, за українську долю». До уваги користувачів бібліотеки представлена   книжкова виставка  «Вічна пам'ять героям України».

День захисника України з самої своєї основи став великим об'єднуючим

святом для усіх. Відмічаючи це свято, віддаємо данину пошани і вдячності тим, хто мужньо захищав рідну землю від загарбників у минулому, хто захищає нашу неньку Україну сьогодні 232 наших односельчан боронить Україну від рашистів. Дякую ВАМ і ВАШИМ сім'ям, низько схиляю голову перед ВАШИМИ батьками за виховання мужніх СИНІВ та ДОЧОК. ПАМ’ЯТАЄМО тих, хто загинув, ДЯКУЄМО тим, хто наразі боронить кордони України та оберігає наш спокій! Серед запрошених присутні : вдова та донька Біланчук Василя Героя України ,вдова -Героя України Густа Івана  ,мама –Героя України Свищо  Степана ,військовослужбовці .

Говорили про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Серед гостей  депутат Виноградівської міської ради , підприємець,  Керечан О.О. який  з початку повномасштабного вторгнення долучився  до «Рух підтримки закарпатських військових - м. Виноградів» .

 Присутні в залі прослухали  про нелегкий шлях України до свободи та незалежності, про захисників, які боролися за нашу державу та віддали за неї життя, хто захищає нашу землю на Сході від загарбників. Подивилися  відео –ролики, презентації. Захід проведено спільно з Олешницькою ДШМ,Будинком культури.

 

Екскурсія Інтернет - ресурсами «Книга незвичайна – книга віртуальна»

 

29 серпня День пам'яті захисників України

 

«Україно! Ти в нас, як матінка - одна»

 24 серпня 2023 року. 547-й день війни в Україні. В Україні святкують 32-гу річницю незалежності.  А ще найбільше державне свято — День Незалежності нашої держави.

    З нагоди відзначення свята «Україно! Ти в нас, як матінка - одна»  бібліотека – філія №5 с. Олешник провела патріотичну бесіду «Державні та народні символи моєї Батьківщини» .Цікаво і змістовно було проведено бесіду  бібліотекар розповіла присутнім про ухвалу Акта проголошення Незалежності України та його історичне значення для нашого народу.

 На завершення бесіди   бібліотекар з користувачами бібліотеки провели Флешмоб . Вийшли на вулицю діти перехожих вітали з днем Незалежності України і дарували повітряні кульки ,людям було цікаво і приємно, що їх привітали з цим святом .Флеш моб  приніс позитив радість, усмішку любов в серця людей , потім була  вело- акція  «В моєму серці Україна » на буйволину  ферму.

"Український прапор -кольори ,що надихають"

                                 Історична довідка 

 "Український прапор -кольори ,що надихають"

    "На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня», – йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/2004

   Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

  У 2009 році було внесено зміни до цього указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень.Синій та жовтий кольори прапору символізували Київську Державу ще до християнизації Русі. Це були також кольори герба Галицько-Волинської держави, більшості міст Київщини та загалом України.З революцією 1848–1849 рр. пов'язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після революції 1905 – 1907 рр. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.

З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.22 березня  1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної Республіки", який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він залишився і в період влади Директорії.

У листопаді 1918 р. у Львові Українська Національна Рада затвердила "Тимчасовий основний закон", який дав назву новоствореній державі – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Артикул 5 цього закону проголошував прапор держави – блакитно-жовтий.

20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор для Закарпатської України, а 15 березня 1939 р. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України.

 Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.

Упродовж історичного становлення Української держави  синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу і за часів незалежності став        Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.                     

Український прапор – сьогодні це справжній символ боротьби і незламності країни, національної єдності, честі та гідності! В усьому світі синьо-жовтий колір нашого стяга уособлює сміливість, незалежність, демократичні цінності й найкращі чесноти, властиві мужньому українському народові. І це, звичайно, ж колір нашої перемоги, яку впевнено наближають наші Збройні сили України, усі працівники на фронті і в тилу, наші міжнародні партнери! І вона неодмінно буде за Україною!

З Днем Державного Прапора України!